Марфа: А тепер Настьонько ми їх поздравим от души.

Настя: Поздравляєм от души і желаєм щастя. Чтоби дружно жилі ві позаді ненастя.

Марфа: Ми как билі молоди поздравлєнья ми любілі.

Настя: Ох любіла Марфо я, шоб хвалілі всє меня.

Марфа: Помню я, як Митрофан меня птічкой називав. Говорил буду любить, на руках буду носить.

Настя: Ми как билі молодиє, Хвёдор мне дарил цвети. А тепер-то каково: не дождёшся от него.

Марфа: Ну і что ж тут говоріть, мне от дєток жизні сладка. Успєвай зові іх Надька, Аня, Маня, Ваня, Маша, Оля, Толя, Коля, Блаша.

Настя: Не говорі моя Марфуша, самой досталось іх не то. Приобретай 5 пар носков, 5 пар шубйонок, 5 плащей. О, сколько нужно ім вещей.

Марфа: Молодёж то какова, что поступкі, что дела. Раньше било внучка Свєта, можна то, і можно гето. А сейчас-то каково, нужно гето, нужно то.

Настя: А девчата не слихать. В платтях, як матрьошки. На квадратних каблуках, а які причоски!

Марфа: Молодьож какая стала, ми такого не відалі.

Настя: Все в макдональце сидят і морожено їдять!

Марфа: На Волині було як: собиралісь по хатах. Ну а тут всє в довгих ризах, в піца плейсах і чайнізах.

Настя: В бургер-кінгах засідают, кока-колу попивают і бросают туда льод, єщо каждий трубкою пйот.

Марфа: Ти в буфеті не бувала. Там береш всё что попало!

Настя: Всьо что хочеш?

Марфа: Сколько хочеш!

Настя: Я такого не відала, не слихала, не встречала.

Марфа: Молодьож-то распустилась і ходить уж разучилась. На тойотах, маздах, фордах, лімузінах, джипах, хондах!

Настя: В україні било як, все ходілі на ногах. Запорожец -- розкош вся. Бил одін на трі сєла.

Марфа: В нас-то с Митрохваном било: воз да рижая кобила. То на нєй ми круглий год на базар і на город.

Настя: Ой смотри, что там весіт?

Марфа: Где?

Настя: Он там.

Марфа: Так гето-ж гукрашеньє!

Настя: Як?

Марфа: Нинче модно стало так, начеплять штоби весело і сверкало і блестело.

Настя: Ну а музика такая, что меня совсем пугает. Єщо в жизні не слихала чтоби люді тaк ігралі!

Марфа: Ой Настьонко, то не то! То коробкі ті іграют, їми хлопці управляют.

Настя: І мою-то свадьбу гралі. Єё в хаті отмечалі. Музика приєхала: дві бандури вместе. Ну а слішно било їх только ліш невесте.

Марфа: Ой смотри, їдять торти, наготовили-то сколько: винєгрет, салат, хрусти, голуци, горєхов сколько.

Настя: А горехі не простиє, де ж такоє відано? Я один розбіть хотела: раздробівся, розкрошився і ніяк не соберош.

Марфа: У меня-то било як, двє капусти і бурак, а сварілі борща столько, что наєлісь всє вот так.

Настя: А женіх гляді сідіт, на невєсту как глядіт.

Марфа: І на нас смотрелі тоже, когда билі помоложе.

Настя: А невєста какова, словно роза розцвела.

Марфа: Помню я як Митрофан подарив мнє сарафан. Говорив носи-носи толькі больше не проси.

Настя: Ну а мне-то Хвёдор мой как-то лапті сплёл весной. Девочкі мої в восторге, ну і что-ж тут говоріть, не найдёш такіх просторних.

Марфа: Уж оканчівать пора, я голодна...

Настя: Как всєгда.

Марфа: Молодих ми поздравляєм, много щастя ім желаєм. І желаєм на послєдок, чтобі в іх семьє било больше наших дєток...

РАЗОМ: По колічеству вдвойнє.



avatar
3
интересная сценка biggrin klass
avatar
2
Да: когдато свадьбьі бьіли христианские скромньіе зато благословеньіе и семьи бьіли крепкие жили муж з женой по 50-70 лет вместе. good А ньіньче свадьбьі не все ,а примерно 40% мирянские и живут только 5-7 лет может чуть больше и разводяться. Почему ? Да потому что до свадьбьі живут не по христиански.И стих соответствует истине нужно плакать,а не смеяться cray
avatar
1
hahaha......sooooo funny!!!!thx soo much!!!!
avatar
Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое. Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ