Мы работаем над новым сайтом. Сайт находится здесь: beta.days4god.com
Історію хочу повідати вам.
Як пильний учасник усе передам.
І словом правдивим буду називати
Гріхи всі, яких нам завжди уникати.

Шкода, що подія була у святих,
Шкода, що неправда живе серед них.
Та врешті не дивно — так завжди було.
Язик — гострий меч, все від нього пішло.

Береза струнка біля річки росла,
Піднялась угору — на зріст чимала.
Стояла обабіч прекрасних озер,
Ніхто із людей її велич не стер.

Любила сусідів, любила поля;
В ній жилка поваги до ближніх була.
Схилялась додолу, віталася чемно,
Для жителів місць тих це було приємно.

Відома в місцевості рідній тій стала,
Прекрасне завжди в кожній днині шукала.
Розкішне гілляччя вабило око,
Навряд чи було їй колись одиноко...

Та якось пан Вітер туди завітав,
Рослинність усю того дня сколихав.
Березу легенько убік нахилив,
А потім біленьку таки відпустив.

Ліворуч берези стояв очерет
І думав про себе, що він як букет.
«Ви чули новину? — сусідів спитав, —
Як вітер березі гілляччя пом’яв».

«Коли? І це правда?!», — цікавість піднялась,
В сусідів болота якраз проявлялась, —
«Детально, будь ласка, повідай нам все,
Корисно це знати, бо ж плід принесе».

Колючка суха очерету сказала:
«Як добре що річ цю сьогодні я взнала.
Ви чули? Ви чули?..» У даль понеслось,
Про дерево біле умить рознеслось.

«Березу високу хлопчина шукав,
Я бачила гілля для бані ламав.
Ножем їх відрізав, як шкода її.
Ох, вредні ці хлопці — як діти малі!»

Колючка домашнім та ближнім сказала
І думала правда вустами звучала.
Хтось з ближніх фантазію бурную мав
Подумавши трошки, від себе додав.

Продовжив роботу знайомих своїх,
Свій витвір донести для публіки зміг:
«Ви в курсі останніх подій, о, панове?
Я маю для вас повідомлення нове!

Великі учені взяли експертизу,
Зібрали малий оберемочок хмизу.
Березі гілляччя ножем шматували.
«Лиш стовбуру жити», — мужі приписали».

Новину цікаву бур’ян підхопив,
Почутим із ранку до вечора жив.
Йому закортіло всю річку зібрати
І похорон з плачем гучним влаштувати.

Наш лідер усе із промови почав
Та й з жалем слова до присутніх сказав:
«Нещастя березу на днях посягло,
Мов меч невгамовний без стуку ввійшло.

Я бачив як трактор гаком зачепив,
Зелену красуню ривком підкосив.
Із стовбура столик на кухню зробили,
Гілляччя зелене для бані возили.

Коріння — для дослідів та в експертизу,
А ще назбирали великий віз хмизу.
Пеньок до музею столиці віддали,
«Береза звичайна», — знавці підписали.

Влаштуєм померлій хвилину мовчання,
Адже перед смертю терпіла знущання!
Ми пам’ять про неї будем шанувати,
Героїв із листям нам слід пам’ятати!»

Аж раптом з тополі гілляка зірвалась,
В бур’ян наче блискавка та направлялась.
Потужним ударом усе зруйнувала
І шансу піднятись промовцю не дала.

Високий досвідчений дуб міркував:
«Напевно, бур’ян сам Господь покарав
За серце лукаве, любов до пліток,
За всю пустоту — це важливий урок...

Я бачу далеко березу чудову,
Їй вітер небесний співа колискову.
Біленькій ще довго рости і радіти,
Їй раді озера, їй раді і квіти...»

Мій друже, подумай сім раз як сказати,
Можливо, не варто про ближніх питати.
Хтозна як сприймуть ту допитливу мову,
Хтось зробить плітки і пустить їх знову.

Вночі хтось потоки гіркі виливає,
Якби ти лиш знав, як та жертва страждає...
Як сон стороною страждальця обходить,
Натомість неспокій у розум приводить.

У когось ти настрій удень відібрав,
Удару у спину словами завдав.
Комусь ця неправда піднятись мішала,
Можливо людині життя поламала!

Подумай про те, якщо жертва мовчить,
А що коли Бог її сам захистить?
Неправда до тебе назад повернеться,
Нелегко тобі у той час доведеться.

Мій друже, я прошу в брехні зупинись!
Назад, у минуле, своє озирнись:
Тобі Бог простив всі провини й гріхи,
Невже в Єрихон знову будеш іти?

Ми взяті у спадок небесний, святий,
Бог хоче, щоб ти був для нього живий.
Нехай же Господь свій народ врозумить,
Шукай правди неба — і Вічний навчить.

Будь мудрий в житті та для Церкви старайся.
На зустріч з Творцем кожний день сподівайся.
Від серця бажаю всіх благословінь.
Будь мудрий в усьому, мій любий.



avatar
1 [Где?]
Истино так!
omForm">
avatar