Дивлюся у Твої очі,
І так мені бачити дивно,
Що Ти мене любиш, мій Боже,
Прощаєш мені терпеливо.
Давно б я уже засудила,
Терпіння є в мені замало,
Ти ж не поспішаєш із гнівом,
Ти вмієш, мій Боже, чекати.
Я певно давно б відвернулась,
Напевно б заплакала з болю,
А Ти, простягаючи руки,
Усе ще прощаєш з любов”ю .
Мій Боже, як Ти досконалий!
І я хочу бути такою,
Терпіти, чекати, прощати,
Усе покривати любов”ю.
Навчи, вдосконалюй, я прошу,
Бо я сама сили не маю,
В житті серед смутку і болю
Я часом про все забуваю.
Дивлюся у Твої очі,
Від того погляду плачу,
У погляді цім, мій Боже,
Усі свої хиби я бачу.
Ідучи по цій дорозі
Не раз довелося впасти,
А Ти хотів, милий Боже,
Провести мене, як Пастир.
Як часто моє свавілля
Приносило сльози і рани,
А Ти хотів в ту хвилину
За руку мене провадить.
Дивлюся у Твої очі,
І прощення прошу з неба,
Хай на все буде Твоя воля,
Бо надія лише на Тебе.
