Забудуться там сльози та зідхання,
Журбі не буде більше вороття;
На спогад не прийдуть земні страждання,
Лиш радістю окрилине життя.

В цей рідний край веде мене дорога,
Цей край святий я змалку полюбив;
Іду туди і славлю мого Бога,
що Він мені цю путь святу відкрив.

Іду і всіх, кого лиш зустрічаю,
Я кличу за собою в рідний край;
Туди, де Сонце Правди вічно сяє,
Не відцвітає там ніколи май.

Ідіть туди, усі скорботні люди
Бо там уже не ллється братня кров
Там горя й сліз ніоли вже не буде,
Бо там панує правда і любов.