Відкрийте, друзі, навстіж своє серце,
Що хоче так заколисати біль,
Хай чиста радість, наче повінь ллється-
Чи ж мало ще наплакались в журбі? О, браття й сестри, як ми всі багаті
Отим, що маєм нині й повсякчас,
Нам Бог дає й невимага оплати,
Жадає тільки чуйності від нас.
Чужі для Нього істини всілякі,
Що не дають спокою для людей,
Отож, Йому складаючи подяку,
Невже тепла у серці не знайдем?
Ми на землі живемо і кочуєм,
Назустріч нам - світанків береги,
Невже довкола музики не чуєм,
Не бачим світ чарівний навкруги?
Усе, що бачим, чуємо - на благо,
Хто вірить в Бога - житиме в добрі,
В любові з Ним проявимо відвагу,
І Він, Господь, про наш забуде гріх.