Моє рідне село, невелике воно
І людей тут багато хороших
І привітні вони, всі працюють завжди
Та несуть на собі гріха ношу Всі спішать, метушаться не знають куди
Що чекає їх далі не знають
Та не вірять в обіцянки Бога святі
І з дороги гріха не звертають
Але є в небесах Той, що бачить усе
Любить всіх і не дивиться в очі
І сумує над тим, що людина Його
В своє серце прийняти не хоче
Просить ніжно, прийдіть, Я вас прийму усіх
Дам вам радість у серце і спокій
Також вічне життя, подарую Я вам
Лиш повірте у Слово пророче
Не судити нам їх, бо усі ми були
Не добріші, не кращі за них
Та нас Бог зупинив, і дорогу вказав
І молитись велів нам за всіх
Вибрав нас і поставив отут
Щоб ми їм сповіщали про Бога
І щоб пильні були, слідкували за тим
Щоб не впасти посеред дороги
Серце плаче щемить і сумує за те
Що не слухають Слова Живого
Та нас Бог підбадьорює Духом Своїм
Всі радійте і будьте готові
Бо вже скоро ось – ось і до вас Я прийду
Та чи знайду у вас тверду віру
Якщо так, то з собою у небо візьму
І вам Царство Своє все довірю.
Рая