Я хочу казочку одну переказати,
Що власним вухам і очам
Не можна іноді то довіряти.
Було це в лісі, що росте край океану.

Побачити таке можна
По телебаченню з екрану,
І той побачити зуміє,
Хто уявлять уміє.

Глибоченько у землі
Миші нори поробили,
Нікому шкоди не робили,
Бо їли лише корінці

Й нападані плоди.
Одного разу мишеня
Океан побачить захотіло
Й мерщій взялось за діло.

Знайшло високу деревину,
Витратило не одну годину,
Аби долізти до вершечка.
Побачить океан йому не довелось,

Та трапилось із ним таке аж ось.
Мишеня повільно злазить,
Орел на гільці мишу бачить,
Швиденько підлітає,

І мишеня хапає.
Мишеня усе ридає,
На долю нарікає,
Що мрії збутись

Можливості немає.
Орел від здивування
Дзьоба розтулив,
І мишу загубив.

Та мишеня коли летіло,
Навкруг дивилось
І дуже так зраділо,
Бо океан побачити зуміло.

А потім який той океан
Усім розповідало.
Пройшли роки
І мишеня вже постаріло,

Але мишине царство
Про океан все гомоніло,
Що він як небо навесні,
Про це складати

Почали вони й пісні.
Та молоді мишки
З горіха човника зробили,
На власні очі

Побачить океан схотіли.
Коли до океану вже дійшли,
Повірити очам все не могли,
Бо океан не синій, а зелений,

Ну як тут будеш ти веселий?
Коли додому прибули,
Й новину всім розповіли
Мишине царство

Розділилося навпіл,
Бо кожен у правдиве вірити хотів.
Одні повірили, що океан зелений,
А інші говорили,

Що то лише бур'ян зелений,
А океан був голубим
Й залишився таким.
Одного разу дощ день і ніч

Все землю поливає,
І нори мишок заливає.
Одна мишка подругу свою благає,
Й побігти з нею до гори прохає,

Бо дощ її лякає.
А чорні хмари сонце затуляють,
Лиш блискавиці
Шлях їм освітлять.

До гори вони як прибули,
То розмовлять вже не могли,
Бо бачить океан змогли.
І він не синій, не зелений,

А як вогонь –
Гарячий, весь червоний.
Закінчення дощу все ж дочекали,
Й додому вони почимчикували.

Про те, що бачили,
Нікому вже не розповіли,
Бо суперечок не любили,
І нір покинуть не хотіли.

Одного разу до них у нірку
Хом'ячок потрапив,
А здатність розмовляти з
Мишками не втратив,

Про те та інше говорив,
І тему про океан він зачепив.
Сказав, що океан біленький,
А він як мишка був сіренький.

До океану він виходив,
Коли був місяць повний,
І океан був білий,
Місячного сяйва повний.

Ця хомина промова
Мишок схвилювала,
І мишка, що перша бачила океан
сказала:

«Потрібно до павучків сходити
Й замовлення зробити.
Нехай мішок пошиють,
Ткати й шити вони вміють.»

І павучки не спали,
Старанно так попрацювали.
Миші делегацію
До океану виряджають,

В мішку принести океан прохають.
Весь день до океану вони йшли,
Нарешті, уночі таки дійшли.
Набрали воду

З чорного, як нічка океану,
Й пішли до нір помалу.
Вранці миші делегацію стрічають,
І океан в мішку

Їм показати вимагають.
Коли мішок той розв'язали
І воду показали,
Розчаруванню не стало меж,

Прозорою в мішку була вода,
Ти здогадався мабуть теж?
І миші вже не сперечались,
Й доказувать який той океан

Не намагались.
Отак і ми, як ті мишки,
Вважаємо, що вірити
Повинні всі як ми,

А Бог як той безмежний океан,
По – різному відкрився мені і Вам.
Лиш той правдиву віру має,
Хто Слово Боже –

Біблію вивчає,
Та особисто Бога знає.
Усе в житті відносне
І бачимо його як тінь,

Лише Слова Господні
То «Так» й «Амінь».


Нет комментариев

К сожелению еще никто не добавил комментарий к даному материалу

avatar
Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое. Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ