Серце тужить за блакиттю 
в рідний край воно летить 
Але жаль, що так далеко 
та безмежная блакить.

Серце лине в білі хмари, 
у просторії краї. 
Аж туди у ті висоти 
де не має солов"їв.

Птах туди не долітає. 
В край той путь лише один. 
Найвужща стежка в світі 
серед тисячі стежин.

Край любові не земної, 
край у небі голубому. 
матить серце у висоти. 
Матить вдаль туди, додому.

З кожним днем стає все ближче, 
в Батьківщину менший шлях, 
але серце саме ходить 
то десь в горах, то в полях.

І дорога ще далека, 
вона зовсім не близька. 
Простелилася висока. 
А там далі вже низька.

І на ній усе чекає. 
Сльози, сміх, добро і зло. 
Та пройдеться вона швидко. 
Ніби навіть й не було.

Рідний край вже зовсім близько! 
Ось стоїть вже за порогом. 
День за днем і буде вічність 
і я буду там із Богом.

Там Ісус у ріднім краї! 
Там, у небі голубому. 
Прийде день і всі підемо 
в рідний край, туди, додому...

Юра Задерій


avatar
1
Spasibo... :)
avatar
Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое. Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ