Історію одну почула я,
І так мені вона запам'яталася.
Свято в місті вирішили провести,
Для діток інвалідів організували

І приймати у шикарному будинку їх почали.
У інвалідних візках діток везуть,
Сліпих за руку поводирі ведуть.
Організатор свята, пізніше всіх іде,

Та раптом, поміча хлоп'я мале,
На східцях гірко так ридає,
Довкола себе нікого він не помічає.
Володар свята до малого поспішає

І про біду його питає.
Хлоп’я голівку підняло
Й про лихо своє розповіло.
Про те, що не дозволили йому ввійти,

Бо може ніжками він сам іти.
У нього добре усе є,
І це на свято увійти не дозволяє.
Христос прийшов на землю

Грішників спасти,
А в кого добре все,
На Вечерю в Небесне Царство
Не ввійде.

Отож, «помилуй і пробач»
Спасителю спіши сказать,
Життя щоб і участь у Вечері мать.

---

---