Ти свідомо вибери оту дорогу
Як заглянеш вдаль - побачиш непроста
Та ти знай – отримаєш ти перемогу
Лиш надіятись потрібно на Христа.

Лиш Йому потрібно довіряти,
Він Сам знає куди повести.
І не варто вбік якийсь звертати,
Бо назад стежинки можна й не знайти.

Часом йдеш дорогою вузькою,
Втома просто валить з ніг
І ти просиш : «Господи, постою…
Ти прости, що зупиняю біг.»

А Він ніжно по плечі похлопа:
«Сину, я з тобою поруч йду!
Ти біжи, біжи, як антилопа,
Не впадеш вже – Я тебе держу!

А якщо побачу, що спіткнувся
Мої руки сильні – підійму!
Аби лиш назад не озирнувся
І не став подібним солянім стовпу.

А коли зійдеш ти до долини,
У якій панує смерті тінь,
Я візьму на руки і полинем…
Тільки й там не забувай Моїх ти повелінь

Нащо треба це тобі перенести?
Знай, усе, що ти переживаєш,
Те повинно на добро допомогти
Ти цього не бачиш – потім зрозуміти маєш.

Якщо з шляху мого не звернеш
І не нарікать в біді зумієш,
Скарб безцінний оттоді знайдеш
І що з Богом жив – не пожалієш.

Я прошу, мій сину, коли все прекрасно
Ти й тоді про мене не забудь…
Слав мене у час як сонце світить ясно
Я тобі вкінці відкрию Свою суть…»

0 915

Нет комментариев

К сожелению еще никто не добавил комментарий к даному материалу

avatar
Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое. Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ