«Забився у куточку – намагаєшся мовчати,
Вони такі яскраві, а в мені того нема…
Як можу я таких чимсь дивувати?
Мабуть, оці думки мої усі дарма…

І зовнішність у мене геть звичайна,
Не помічаю у собі я особливої краси.
Одне лиш слово – замовкаю я негайно
І полумя, що на обличчі, я стараюся гасить.

Мені здається, що усе, що скажу,
Все прозвучить так нерозумно, смішно
Якщо свої ідеї я комусь покажу,
То глузуватимуть із мене жостко вічно…»

Не думай так чи молода людина,
Чи старша, чи уже в літах,
Для Бога ти - творінь Його вершина,
З Тобою не зрівняється ні звір, ні птах!

Якби ти був єдинним грішником на світі,
То і тоді б Син Божий постраждав.
Й продовжували ангели радіти,
Коли б ти накінець спасенним став.

Ти памятаєш ті слова в Новім Завіті?
Ісус трудився цілий день,-
Він проповідував народу обранім про світло,
Й заснув, звелівши учням, щоб пливли, лишень.

Ти спробуй просто уявити
Наскільки втома була в Нім значна…
Та почалася буря, й учні змушені будити,
Вони злякалися – вона була страшна!

А Він спокійно встав й промовив,
І стихли вітер й буря вмить.
Великий трепет у серцях апостолів зумовив
Та й ліг і дивно їм – Він далі спить.

На ранок берега дістались.
Його минали всі навкруг
У місті недалекому шептались
Диявола там жив, що друг.

В печері бив себе камінням
Й кричав так, що здригалася земля.
Там знало кожне покоління
Про нього й зневажали всі його імя.

Ісус єдинний, хто прийшов на допомогу.
Його, погордженого всіми, Він любив,
Над демоном отримав перемогу
І ввечері помитого, одітого у ніг Своїх садив.

Там більш нічого й не зробив,
Звелів своїм збиратися в дорогу
І човен знов на інший берег плив,
По хвилях озера, долаючи знемогу.

Ти бачиш, що для того, з божевіллям
Ісусом стільки зроблено зусиль:
Не бив себе він більш камінням,
А Господу відтоді віддано служив.

Чому ти дивишся на те, що скажуть люди?
Ти цінний в Бога нашого очах!
Дивись, бо потім соромно перед Ним буде,
Що ти таланти закопав через свій страх.

Можливо, не одна поразка на шляху чекає,
Та варто пережити їх, щоб там,
Перед відкритими дверима Раю
Господь сказав: «За вірність, рабе, більше дам»

---

---