Коли курличе ворон над тобою,
Коли лунає з неба грім,
Коли життя зустрілося з бідою
І вже не має порятунку в нім.

І сильний вітер дерево ламає,
Яке є те - чим ти дорожив.
Тоді напевно серце в мить згадає
Про Бога(без Якого ти раніше жив)

Та буря схилила тебе наче колос
В молитві припав ти до колін
Та у відповідь не чуєш голос
І запитуєш себе:"Та де ж був Він?"

 Бог був коли було ясно
Коли сонце промені кидало навздогін.
Тоді, все було так прекрасно.
Кудиш тепер подівся Він?!

Чому ж тебе залишив в цю годину?
Коли так потрібно шоб Він був.
А може, просто блудний сину
Про Нього першим ти забув?

І лиш згадав коли немає
Нічого після тих дощів.
Та Бог усім гріхи прощає
Аби покаятись хто хтів.....

...Ось зникла буря, зникли хмари
Зникло безліч тих тривог
І вже немає теї кари.
Та чи залишився ще Бог?

Чи Він і далі є з тобою
Чи місце в серці Він знайде?
А може зник разом з водою
Поки буря не прийде. 


Юрий Задерий



avatar
1
Спасибо за стих!!! good good good
avatar
Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое. Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ