ДО ТЕБЕ
Як спалити усі мости,
Які зв’язують ще зі світом?
Там, на небі чекаєш Ти
І з Тобою я хочу жити.
Там, на небі така краса,
Що не можна сказать словами,
Ну а тут все- лише суєта
Як глибока і чорна яма.
І затягує так часом,
Що не можна підвести очі,
Але спрагла моя душа
Говорити з Тобою хоче.
Помовчати з Тобою в тиші,
Приклонивши в знемозі тіло,
Хоч би зникли оті мости!
Може б серце так не боліло!
О, коли б розіп”яти себе,
Коли б всього в житті зректися!
Тоді був би життєвий сенс,
Тоді справді можна спастися.
Очі дивляться у далечінь,
Серце хоче бути з Тобою,
Що є наше життя- наче тінь,
Мов роса, що спада весною.
Але є ще оті мости,
Які зв”язують із цим світом…
Та безсмертна моя душа
Лиш для Тебе бажає жити.
Чому важко так, Боже мій,
Усього в цім житті зректися?
Там на небі чекаєш Ти…
А я так на землі цій втомилася!
Поможи ж всі спалити мости,
Щоб ніщо не тримало в цім світі,
Бо надія єдина- Ти
І з Тобою я хочу жити!
Амінь

Елена Чернец .

---

---