Встає хмара з-за Лиману,
А другая з поля;
Зажурилась Україна
Така її доля!

Зажурилась, заплакала,
Як мала дитина.
Ніхто її не рятує...
Козачество гине.

Гине слава, батьківщина;
Немає де дітись;
Виростають нехрещені
Козацькії діти.

Україно, Україно!
Серце моє, ненько!
Як згадаю твою долю,
Заплаче серденько!

Зажурилась Україна ,
Слізоньками вмилась,
Нема в неї братів, сестер -
Сивиною вкрилась.
 

Не журися Україно!
Не рвися серденько,
Не дамо тобі пропасти ,
Бо ти наша ненька!
 

Крок за кроком уперед йди,
Що не рік - ти далі,
Хай змужніють твої плечі
Міцніше від сталі.
 

Ми бажаєм ,Україно,
Щоб ми – твої діти,
В мирі й часті проживали
Цвіли наче квіти.
 

Україно, Україно!
Серце, душа , ненько,
Як дивлюсь на твою долю –
Сумує серденько.

На Майдані гинуть люди ,
В чому ж їх провина?
Президент із глузду з’їхав -
І козацтво гине.
 

Полонили хлопців наших
У сірі могили ,
Гірко плаче Україна
Що є тільки сили.

Глибока рана кровоточить
Серце розвиває,
І матусі гірко плачуть –
Їх синів немає.

Люди добрі, українці,
Помилуй вас Боже,
Збережімо Україну,
Та істину гожу

Молімося та благаймо
Батечка Єгову
Щоб звільнив нас від нечистих
І повів в дорогу.
 

У дорогу , де ми браття ,
Молитися будем
Де у службі вірній Богу
Про лихо забудем.

Ой біда нам , ой лишенько….
Браття , любі браття
Сатана у сильнім гніві
Вже палить багаття.
 

Болюча рана кровоточить
Боже милий , люди,
Вже Росія у Криму нам
Вилізла на груди.

Господи мій Ієгова,
Поможи нам жити.
Вогонь ворога хай згасне,
Щоб тобі служити.

Що ж ви робите браточки?
Нема в вас надії.
Чому лізете на груди ?
Гориничі злії.
 

Україно , Україно!
Доленька жорстока.
У блокаді земля кримська,
І кримська затока.

Молімося брати , сестри,
Єгову благаймо
Що Ісус царем в нас буде
Ми не забуваймо.
 

Молімося , дорогенькі
Поки що відкрито,
Поки наша Земна куля
Сльозами не вмита.

Примирімося браточки,
Бо часу немає
Зупиніться ! Я вас прошу,
Країна страждає.
 

Ми ж з Росією сосіди
І народи браття.
Нехай сатана не палить
І збере багаття.

Не потрібна війна люди!
Бо сироти діти.
Матері , дружини в горі
Й не так цвітуть квіти.

Нам потрібно зрозуміти –
Ми народ від Бога.
Поклонімося творцю всі
Хай згине тривога.
 

Ми держава Україна
Одна , неподільна.
Відійди від нас Росія –
Україна вільна

Залиши нас у спокої
Ми миру бажаєм
І не хочем називати
Ми Крим чужим краєм.

---

---