ВІРА ТА ДОВІРА
| Не знаю, був то сон, чи ні, Можливо, то здалося так мені, Та бачила в кімнаті три душі Стояли на колінах і молилися в тиші. Спаситель до кімнати увійшов До першої душі Він підійшов Щось говорив їй, підбадьорював, втішав І довго так її не залишав. До другої душі Спаситель обернувся Поглянув лагідно і щиро Він їй посміхнувся, А третьої неначе не було – Пройшов повз неї, дивлячись в вікно. І думала я, Господи, чому Ти наче не помітив душу ту. Із першою так довго говорив І другу увагою самотню не лишив, А третю, наче не помітив, обминув, Підтримати її Ти не схотів, а чи забув. Господь серця всі знає, Думки людей Він наперед читає, Тому Він відповідь мені послав І так тоді мені сказав: - Із першою тому Я довго говорив, Бо сумніви розвіяти її хотів, А друга віру більшу мала, Бо трохи краще Мене знала. Остання – то Моє дитя, Тому увага не потрібна їй Моя І віру непохитну вона має, Бо дуже добре Мене знає. Отож, я друзі вам бажаю, Щоб ви велику віру мали, У будь-яких обставинах Христу щоб довіряли І зайвої уваги до себе ви не вимагали. | |
|
| |
| Просмотров: 6834 | |
| Всего комментариев: 0 | |