ЯК ТЕБЕ ЧЕКАЮ?
| Мій добрий Боже, як Тебе чекаю? Чи часом ще душа не знемогла? Не опустились руки у відаю? Чи до весілля є готова я? “Ось, подивись!” Та що ж це, милий Боже? Це справді я?- Себе не пізнаю… Чомусь байдуже серце, не в тривозі, Не у чеканні, я неначе сплю… І мій Жених, немов би відвернувся, Не хоче слухати до Нього слів моїх, А в серці мому оселилась думка: Та якось буде, це ж не вже,- колись. А де поділись друзі- їх немає… О, Боже, як я ставилась до них?- Часом не думаючи, я їх ображала, І ображалася часом сама на них. Де одяг білий? Де обличчя світле? Чи до весілля приготована фата? Тож до весілля ще два тижні залишилось… А я усе байдужа і сумна. Я майже з Женихом не розмовляла…. Мій, Боже, як я так могла?! Я зовсім, зовсім вже не пильнувала, А лише так, по течії пливла. Тому-то і Жених мій любий Від мене відвернув Своє лице- Я у турботах про Нього забула, Моя молитва- кілька слів і все. Як повернути втрачене все, Боже? Купити знову білий той віссон? Збуди мене з байдужості, о Боже, Ти прожени від мене лінь і сон! Допоможи любов оту вернути, Яка горіла в мені в перші дні, Яка хотіла Всесвіт осягнути Звістити правду всім на цій землі. Допоможи знайти той мир з Тобою, Щоб бачити Твоє святе лице, Я дякую, що Ти мене ще любиш, Що Ти до мене промовляєш ще. Мій Боже, Ти навчи мене, Твій голос Розпізнавать між сотні голосів, Щоби зростала я, як повний колос, І ти від мене дочекав плодів. Щоб я чекала, в пильності, в тривозі, Бо Ти вже скоро, Господи, прийдеш, І у життєвій нелегкій дорозі Свій погляд направляла до Небес. | |
|
| |
| Просмотров: 2105 | |
| Всего комментариев: 0 | |