СЛУЖИТИ ГОСПОДУ, ЧИ НЕ СЛУЖИТИ?
Служити Господу, чи не служити? Куди ходити чи не ходити? - Встають перед нами ті ж запитання Щодня від рання і до смеркання. Можна? Не можна? І де гряниця? Невже для Господа є різниця У тім, що дивимось, слухаєм, носим? Чи все посіяне в клуні зносим? Людській натурі властине свавілля, Та в молодих, що чекають весілля, Нам же самим є чому поучитись: Мабуть юнак не захоче змиритись, Якщо невіста його серед ночі З іншим кудись прогулятись захоче? Чи буде приємно побачить "кохану" Напіводягнену, напівп'яну, Що і в дрібницях не хоче коритись, Тому, хто хоче на ній оженитись? Це - неприродно. Як двое кохають, То одне одному догоджають І бережуть чистоту до весілля, Щоби отримати благословіння. Ми - лише люди, а просим, шукаєм, Зважуєи, з ким ми життя поєднаєм. І наш Спаситель по волі Отця Скоро Невісту візьме до вінця. Не яку-небудь, а чисту і вірну, І у друбнім, і в великім покірну. Свою любов Він до неї довів - Власною кров'ю обмив від гріхів. Світ утопає в обмані, в розпусті, Світ нам щодня пропонує спокуси: Чом не розширить Писання гряниці? Є в тім для Бога істотна різниця? Можна? Не можна? Чому я повинен? Церква - Невіста Господнього Сина - Жде, коли вчується голос сурми. І якщо Господа любимо ми, Будем себе берегти до вінця, Щоби ввійти у оселі Отця. Ольга Лазарук | |
| |
Просмотров: 2164 | |
Всего комментариев: 0 | |