Коли курличе ворон над тобою, Коли лунає з неба грім, Коли життя зустрілося з бідою І вже не має порятунку в нім. І сильний вітер дерево ламає, Яке є те - чим ти дорожив. Тоді напевно серце в мить згадає Про Бога(без Якого ти раніше жив) Та буря схилила тебе наче колос В молитві припав ти до колін Та у відповідь не чуєш голос І запитуєш себе:"Та де ж був Він?"
Бог був коли було ясно Коли сонце промені кидало навздогін. Тоді, все було так прекрасно. Кудиш тепер подівся Він?!
Чому ж тебе залишив в цю годину? Коли так потрібно шоб Він був. А може, просто блудний сину Про Нього першим ти забув? І лиш згадав коли немає Нічого після тих дощів. Та Бог усім гріхи прощає Аби покаятись хто хтів..... ...Ось зникла буря, зникли хмари Зникло безліч тих тривог І вже немає теї кари. Та чи залишився ще Бог?
Чи Він і далі є з тобою Чи місце в серці Він знайде? А може зник разом з водою Поки буря не прийде. Юрий Задерий |