Сльоза скотилась і завмерла...
Рука ж Ісуса тяжкий сум
Мов чорну пляму з серця стерла,
Не залишивши гірких дум.

Сльозами радості я плачу,
Бо є у мене, Боже Ти!
В житті турботу Твою бачу,
Як світло лагідне в пітьмі.

Я знаю, встріну ще в дорозі,
Немало різних перешкод.
Але сховаюсь лише в Бозі,
Якій є вірний мій оплот.

Сльоза скотилась на долоню,
А серце радісно співа,
Бо увільнив мене з полону,
Христос від смерті і гріха.

Светлана Бурдак