МОЙСЕЙ
| Далеких літ, пройшли століття. Тисячоліття залишили слід. Стихії, війни, лихоліття Несли для людства безліч бід. І з тих часів, до нас далеких, Скрізь віє подихом біди. Зуміло людство, ще й далеко, Від Бога відійти. Та вище відступу віками Стоїть особа - муж-єврей, Він весь сія у Божій славі І звуть його - пророк Мойсей. Єгипет в часі тім могутній. В нім велич грізних пірамід, І рабства відчай скрізь присутній, І біль страждань, неволі гніт. Піски пустель, багатство Нілу, В розливах гарні врожаї. Та в тім нащадки Міцраїма, Були в споганеній душі. Великі храми із жрецями, Тварини в символах богів І чародії, що віками Вели в оману Хамових синів. Надмірна розкіш Фараона, Прислуги безліч, мудреці. І влада повелителя із трона Злітала викликом землі. Землі Гошем, поміж пустині І Нілу Пелузійським рукавом. На сході дельти на рівнині, Земля боролася зі злом. Єгипет, просто неймовірно Забув Ізраїлю синів. Йому ж бо Якова син вірно, Звершав пророцтво дивних снів. Та дні спокою закінчились, Ізраїль в рабстві бідував. Над ним знущалися, глумились А він в неволі будував. Пітом, Рамесес, хіба міра Є фараонові яка. У надприродне його віра, Насправді мертвою була. Священий Ніл, Гору бог неба, Богиня баст, сет(сатана). Не в Бозі істиннім потреба, У фараона, єгиптян була. Нащадки Якова стогнали, Від тяжкого життя. До неба зір свій підіймали, І зойк донісся до Творця. Господь сказав тоді Мойсею, В Єгипет до Ізраїлю іди, Рукою сильною Моєю, Ізраїль з рабства виведи. Хай йдуть до краю молока та меду, Він є обіцяний батькам, Я ж буду йти в їх попереду, Щоб не віддати ворогам. Єгипет карами вкараю, За впертість їхнього царя. Богів єгипетських здолаю, Господь Єдиний тільки Я. Хто б зміг Мойсея подолати, Коли із ним був Цар Царів, Котрий зійшов щоби звершати, Що Сам Аврааму заповів. Ніхто-Єгипет, військо фараона, Ні чародії, мудреці. Ні влада, що злітала викликом із трона Гошем знедоленій землі. Мойсей скорився волі Бога, Найлагідніший із людей. Для нього в тому перемога, Що Богу довіряв Мойсей. Він справив Пасху через віру, Крові покроплення звершив, Цим показав свою довіру, Дверей одвірки позначив. В довірі Богу успіх маєм, Спасіння в пролитій крові, Коли в розкаяні приймаєм Пасхальну жертву на хресті. Мойсей звершив – що мало стати, І показати на Христа, Який пройшов до нас щоб дати Через Голгофу нам життя. Мойсей воістину муж віри, Христос Начальник є її, І Виконавець, щоб повірив І ти у жертву Агнця на хресті. | |
|
| |
| Просмотров: 2706 | |
| Всего комментариев: 0 | |