Запитуєш часто: а далі як жити?
Коли сил немає страждати, терпіти,
Коли вже здається: ось-ось прийде ніч,
І світло погасне запалених свіч.
Коли, як раніш, ти не можеш любити,
І серце теплом вже не здатне зігріти,
Коли десь поділась жага вся твоя,
І віри за обрій скотилась зоря.
Коли в небо дивишся ти без надії,
Коли вже не манять туди тебе мрії
Й не рветься душа в ту небесну блакить,
А серце у ранах кровить і болить.
Коли по щоках сліз гарячих потік,
І шляху не можеш знайти до утіх,
Коли квіти радості хтось позривав,
З насмішкою кинув до ніг й потоптав.
Коли роздоріжжя лягло перед тебе...
Куди далі йти? Який шлях до неба?
Коли відчай тисне на плечі твої
І в кроки всі сили вкладаєш свої.
Коли від землі відірватись не в силі,
І крила від тяжкої ноші змарніли,
А серце пронизує морок і страх...
То як жити далі? Боротися як?
Прийди на Голгофу... Ось там на хресті
Ісусові руки пробиті були...
Собою страждання твої Він розп'яв,
Щоб в ранах Його перемогу ти мав...
