Ось ще пройшов тривожний рік,
Утік в дорогу невідому
Ми не такі вже як вторік,
Багато ближче нам додому.

Сивіє волос не чолі
І зів поволі наш темніє.
Мій друже вище від землі
День безтарботний вже ясніє.

Багато кращий за ті дні,
Що тут так швидко проминають,
Бо в ниє вплітаються пісні,
Яких там анголи співають.

І чим скоріш пройдуть літа,
І дні підуть в путь невідому,-
Блажена й радісна мета
Простелить нашу путь додому...

М. Подворняк