ПІД ВИШНЕЮ
| Чудова ніч, всміхались в неві зорі, А повний місяць випав над селом, Дрімав високо в ясному просторі Співав десь соловейко за садом. В розкішнім сні спочила вся природа Лиш вітерець з травою шепотів, Не було чути гамору народу, А потім стих і соловейків спів. Я сам ішов із зібрання додому: Ішов і сам з собою розмовляв Про те що Бог старому і малому На небі вічне місце зготував. Я перший раз почув слова спасіння, Що то Христос й за мене постраждав, Шоб я знайшов дорогу воскресіння І щоб Йому свое життя віддав. Я підійшов під вишнею схилився В сльозах я щиро Господа просив І там в саду я перший раз молився Щоб Бог також мені гріхи простив А в небі вже всміхались ясні зорі, З-між хмар великий місяц виглядав Такий рокішний в ясному просторі Своїм промінням сад ввесь обливав Була це ніч, якої не забуду... Лунали співи півнів із села... Христос тоді зробив зо мною чудо: Мене Його свята любов спасла. | |
|
| |
| Просмотров: 3020 | Комментарии: 1 | |
| Всего комментариев: 1 | |
|
| |
