Трава край поля зеленіє
дерева відбивають тінь
уся краса дивує око
уся краса Його творінь.

Все славе Бога урочисто
всі ріки, що течуть кудись
усе що є все славе Бога
куди ти тільки не дивись.

Можливо птахи не говорять
і кожна риба є німа
рослини що ростуть у полі
у них також цього нема.

Та їх краса за них говорить
яку створив Господь-Творець
Він дав початок цьому світу
йому ж пошле Він і кінець

Закруждяє жовте листя
зів'яне квітка, впаде птах
усе мине що так прекрасно
жило в барвистості тонах.

Та не помре душа людини,
якщо вона жила з Творцем,
якщо повірила у Нього
і прослявляла з кожним днем.

Коли творіння славить Бога,
то як мовчати можеш ти,
то як у край вічно-чудовий
без цього хочеш ти дійти?

Прославмо Бога, бо достойний
лише єдиний Він хвали.
За всі ті радісні хвилини
і всі гіркі що вже були.

Не дано квітці чи тварині
прославить Бога всім єством
лише призначено людині
робити це, та не добром.

А вірою й любов'ю в Бога
якою він нас наділив.
Подумай друже що для Нього
в житті своїм ти вже зробив.