Та коли пора вже настала
урожай збирати з садів
до вогню виноградина впала
яка не давала плодів.

Так і ми на світі живемо
і після себе лишаємо слід.
Та чи ми колись піднесемо
для Бога життєвий наш плід?

Чи дамо плід ми для Бога
який буде добрим не злим?
Якщо так то відкрита дорога
в місце де вічно будемо з Ним.

А як ні - то страх уявити
попадемо з тобою куди.
треба славити Бога й любити.
саме це є ті добрі плоди.