ХРАМ БОЖИЙ
| Господь живе не в рукотворних храмах Будівля жодна Бога не вмістить Всіх людських мов є на землі замало, Щоб як належить Господа хвалить. Що!? є ті жертви, що дає людина І безліч менших і великих справ Якщо саме життя ще від почину І все довкола сам Господь нам дав. О мудрість Божа! О безмірна велич! Твої шляхи, Господь, хто осягне Коли сузір'я ти мов килим стелиш І твориш розмаїття це земне! Щоби для Тебе гідний дар принести Що можна взяти, що не є Твоїм? І щоб з пісень віночок дивний сплести Спочитку Ти вселяєш в серце гімн. Із чого храм побудувать для Тебе? Як це зробить, щоб він Тебе вмістив Коли престол Твій - неосяжне небо, А землю Ти підніжком учинив. Цар Соломон брав золото і камінь Митці найкращі будували Дім Та й того Бог неуподобав Храму Щоби навіки пробувати в нім. І все ж є храм, де Бог бажає жити Він містить Духа і любов Його Це – людське серце, чисте і відкрите Для Бога і для ближнього свого. Коли тривога, коли зло як море А хочеться добра і чистоти Господь сьогодня всім серцям говорить: «Чиїм же храмом, друже мій, є ти?» Хто в твоїм серці кожен день царює? Що чиниш ти наявно чи тайкома? Бог знає все, Бог бачить все і чує І згідно вчинків Він віддасть сповна. О як би ти відкрив сердечні брами І Господа на царство запросив Ти вічно жив би з Ним в Небеснім Храмі І в царстві божім без кінця б радів. | |
|
| |
| Просмотров: 2045 | |
| Всего комментариев: 0 | |