Чуть-чуть
Дорогі друзі я чуть-чуть
Хочу вам сказати, Що маленьке те „чуть-чуть” Може страшним стати. Слово Боже нам говорить, Що красти не можна - Ні багато ні чуть-чуть, А зовсім неможна. Але користь у людей Вже до того прагне, Що від праці як іде Хоч чуть-чуть щось тягне. Той поліно дров несе, А той цвяхів жменю, Той цементу взяв чуть-чуть, Той зерна в кишеню. Той працює у столярні - Чуть-чуть тягне доски, Жінка з поля до центнера - По чуть-чуть картошки. Той працює комбайнером - Не зробить дрібниці, Із ункера по чуть-чуть Взяв мішок пшениці. Той працює в магазині, Хто йому що скаже, Він грошей чуть-чуть не здасть, Чуть-чуть не доважить. А там шофер в автобусі - Теж потрошки має, Він квитка комусь не дасть, А гроші сховає. Ще цей шофер в свому домі Мотоцикла має, То він собі по чуть-чуть Бензину зливає. Другий маляром працює, Фарби зекономить, Та по трошки, по чуть-чуть Собі банку зробить. Та ще й думають люди Про себе високо, Забувають що над ними Всевидяще око. По обіді дозволяють Вина чуть попити, Якщо мало то чуть-чуть Можна ще долити. Дорогою, жартуючи, Молодиць спиняють, А у дома своїх рідних Жінок проклинають. Ми із Біблії згадаєм Юнака одного, Що був близько біля Царства - Не ввійшов до нього. Так і ми напевно можем Про спасіння чути, По чуть-чуть собі грішити, І в Царстві не бути. Якщо з світом, милий друже, Ти чуть-чуть звязався - То для Господа Христа Байдужим зостався. Залиш все своє чуть-чуть, Віддай серце Богу, І вибирай до Христа Вузеньку дорогу. Коли будеш ти чуть-чуть В широку вступати, Не прийме тебе Господь В небесні палати! | |
| |
Просмотров: 5034 | |
Всего комментариев: 0 | |