ДИТЯЧА ВІРА
| Матуся донечку молитися навчала. Молитву Господа їй двічі прочитала, І знову, ввечері, вона їй "Отче наш” читала, Та й дівчинку свою прохала, Щоби вона не забувала І без молитви спати не лягала. Вже кілька днів минає, Матуся доню-крихітку питає, Чи мамині слова та пам’ятає? І спати без молитви не лягає? Дівча плечима так знизало, І матері своїй відповідало: - Учора в ліжко я лягла, І казку Христу розповіла, Бо думала, цікавіше Йому Послухать казочку нову, Ніж слухать завчені слова. Оце історія така, Про те, як вчилося молитися дитя, І думаю, що Бог її не засудив, Життя дитини Він благословив. Отож, бажаю друзі мої, вам, Щоб по-дитячому ви вірили Христа словам, Й молитву не формально промовляли, А серце перед Богом виливали. | |
|
| |
| Просмотров: 3111 | |
| Всего комментариев: 0 | |