ДОЛІ
| Жила на світі жіночка одна І дуже нещасливою була, Бо їй здавалось, що вона Несла найважчого хреста. І думала, що Бог не знає Як тяжко їй в житті буває. Тоді наснився бідоласі дивний сон, Неначе в дім до неї Сам Христос прийшов: Та й до кімнати тихо увійшов, За руку Він її бере І до оселі, де стоять хрести, веде. Оселя повністю заповнена хрестами: Великими й малими, Дешевими і дуже дорогими. Озвався Бог до неї: - Ось хрести, То долі є людські. Ти вибери собі, Якого схочеш ти нести. Та жіночка до золотого підійшла Хотіла взять його, Але й підняти не змогла. І далі міряє вона хрести, Можливо, хрест з трояндами Змогла б вона нести. Але в троянд є колючки, І в тіло боляче впинаються голки. Отак ходила довгий час вона, Від одного до іншого хреста. Цей довгий, то – важкий, А той – короткий, дуже незручний. Та ось, нарешті, маленького хреста знайшла Поміряла і на плече собі взяла Легенький, неважкий, Хоча звичайний і не дуже дорогий. Вона гарненько роздивляється , Аж раптом на хресті її ім’я з’являється. Отож, ніколи небо не гніви, Бо Бог під силу нам дає хрести Такі, щоби змогли ми до мети дійти, В Небесне Царство ворітьми ввійти. P.S. Господь, я знаю, що лише під силу | |
|
| |
| Просмотров: 2076 | |
| Всего комментариев: 0 | |