Бо погані день, вчорашній,
Тоді був я мертвий,
Лиш погане я робив,
Не мав Бога в серці.

А про ці погані думи
Я не хочу й чути,
Бог простив мені вже все,
Про них треба забути.

Тепер дійсно я щасливий,
Думи є хороші,
Хоч я вже не молодий,
Мало маю грошей.

Але Віру маю я,
Вірю в свого Бога,
Бо Надію Він дає,
Мені жити довго.

Бо за Вічність, що Він дасть,
Не треба платити,
А любити Бога свого
І ближніх любити.

Думи мої, думи мої,
Добре мені з вами,
Бо від Бога думи ці
І ведуть до Раю.

Сотник Степан