ДВА АНГОЛИ
| Два Анголи на землю одного дня зійшли, Мандруючи по ній, в багатий двір зайшли. Ті люди, не гостинно чужинців прийняли, Переночувати в домі їм місця не знайшли І на ночівлю в сарай їх повели. Будівля та похилена, старенька, А у стіні ще й дірка чималенька. Уранці старший Ангол до роботи став І дірку швидко й гарно в стіні замурував. А потім людям вдячності слова сказали, І далі по землі удвох вони попрямували. Вже сонечко за ліс зайшло, Коли ті Анголи в сусіднє прибули село. Тепер у бідний двір постукали і ждуть, Можливо, місце для ночівлі тут собі вони знайдуть. Господарі чужинців радо зустрічали Й вечерю гарну для них приготували, Постелі їм свої вони запропонували, А самі в сінях спати полягали. Рано-вранці господиня сльози витирає, Корови в господарстві у них уже немає, А треба діток чимось годувати, Переживають дуже батько й мати. Молодший Ангол у старшого питає: - Як зрозуміть таке, і що усе це означає? Коли ми в перший двір зайшли, Не те що повечеряти, А навіть місця в домі Вони нам не знайшли. Тут нас гарно так нагодували, І на свої постелі спати повкладали. У першому дворі ти дірку залатав, А в бідних цих людей Корову-годувальницю забрав. Тоді той Ангол молодому розказав І так йому відповідав: - Тому я дірку там замурував, Щоб скарб собі ніхто не взяв. Коштовності побачив я в стіні, І захотів щоби ніхто Не взяв би їх собі. Цієї ночі ангол смерті Прийшов сюди у двір, І господиню взять з собою захотів, Та я йому корову замість неї дав, Не забирать матусю у дітей прохав. Тепер ми бачимо частково, Немов крізь темне скло, Та скаже Бог одного разу Своє Слово, І зрозуміємо, чому й для чого все оте було. | |
|
| |
| Просмотров: 1905 | |
| Всего комментариев: 0 | |