З Тобою спілкуюсь відверто
У світі гріха і спокуси,
Самотнє і змучене серце,
До Тебе я рвуся.
І в тяжкі хвилини страждання
Я дотик руки відчуваю.
Ти даром великим кохання
Нанесені рани зціляєш.
І погляд, що повний сльозою,
Підвожу з надією в небо,
Завжди пробувати з Тобою – єдина потреба.
І серце схвильовано б”ється,
І лине нестримно до Тебе,
І пташкою вільною рветься
З надією в небо.
Без тебе я долі не маю,
Без Тебе не бачу я цілі,
Бо сенсом лиш Ти наділяєш
Усі мною пройдені милі.
Хоч часто, буває, спіткаюсь,
Спішу я на зустріч з Тобою
І сили свої підкріпляю
Твоєю любов”ю.
І більшої мрії не треба,
Оюна лиш, окроплена кров”ю -
Вузенька дорога до неба,
На зустріч з тобою.