Хочу бути схожою я на Христа,
Але зробить цього не можу я сама.
Потрібно у Спасителя постійно вчитись,
Пильніше на Нього мені дивитись.

Одну історію колись почула я
І так мені вона запам'яталася
Стояла гора і сожою на обличчя
Дідуся вона була.

Жителі, які довкола дивної гори жили,.
Всім говорили, що чоловік з обличчям
Дідуся – гори мав до них прийти
Достаток й мир у сім'ї принести.

Хлоп'я з сім'ї горян
Усе на гору – дідуся дивилося,
Чекати не втомилося,
Бо миру і достатку

Так діждатися хотілося.
Чомусь дідусь той забарився,
А може люд весь помилився,
Бо діда не було.

Пройшли роки і жителі,
Які колись були дітьми,
Стали вже старі.
Аж раптом, маленький хлопчик діда,

Що на гору часто так дивився зустрічає
І дивну схожість із камінним помічає.
Отож, На Того будемо дивитись
У Кого хочемо чомусь навчитись,
І в образ чий ми хочемо змінитись.

---

---