Ти голосом кволим молитву до Бога
Підносила щиру: «Я вдячна Тобі,
Спасителю любий, бо це ж Твоя воля
Така наді мною в страшній боротьбі.

Дай сили, благаю, все з радістю нести,
Та віру й надію мою Ти зміцни,
Якщо не даси мені вже Ти підвестись,
До вічності дух мій, до Себе візьми».

Були і такі — над тобою сміялись:
«Якщо є твій Бог, то нехай же зцілить,
Щоб ми це побачили й переконались,
Та в зібрання стали з тобою ходить».

Давав тобі Бог і терпіння, і віру,
І друзів хороших, що в горі не раз
За тебе молитву підносили щиру —
Це радість велика для тебе й для нас.

Де люди безсилі, там Бог має силу:
«В Ім'я Іісуса вставай і ходи.
Для тебе ще рано просити могили,
Підводься на ноги, іди і трудись».

І ми тепер свідчення чуєм це всюди,
Бо радості цій нема меж і кінця.
Дивіться, і вірте, і знайте всі люди,
Якого ми доброго маєм Отця!

Від радості в серці аж дух пломеніє,
Що це лиш в євангельській нашій сім'ї
Таке є можливе і кожний радіє,
Що Божа любов таки є на землі.