МІЙ ГОСПОДИ, ДО ТЕБЕ ЗНОВ СХИЛЯЮСЬ
Мій Господи, до тебе знов схиляюсь В молитві тихій дякую тобі За те, що ти постійно підкріпляєш Й за все, що ти подарував мені. За те, що благодать Свою безмірну Оновлюєш над нами кожен день. За те, що ти гартуєш нашу віру І серце вчиш співать нових пісень. Встаємо зранку: сонце світить з неба І будить землю від нічного сну І думаємо: це ж так треба Повинні ж ми всі бачити красу. Ні, не повинні, все це милість Божа Бо скільки в світі є сліпих Які не знають куди ведуть дороги Й не бачать рідних, дорогих. Ми можемо піднятися й піти І бігти, ачи просто мандрувати А скільки в світі є людей таких Стежок своїх для них вже не пізнати. А скільки праці з допомоги рук! І уявити важко, як без них справлятись Є ж ті, для кого найпростіше варте мук Кому важливо йти й не зупинятись. В житті є речі, до яких ми звикли, Які вважаєм за щось звичне і просте Проте для Бога дякувати варто За все, що він для нас дає! | |
| |
Просмотров: 2557 | |
Всего комментариев: 0 | |