Моє рідне село, невелике воно І людей тут багато хороших І привітні вони, всі працюють завжди Та несуть на собі гріха ношу Всі спішать, метушаться не знають куди Що чекає їх далі не знають Та не вірять в обіцянки Бога святі І з дороги гріха не звертають Але є в небесах Той, що бачить усе Любить всіх і не дивиться в очі І сумує над тим, що людина Його В своє серце прийняти не хоче Просить ніжно, прийдіть, Я вас прийму усіх Дам вам радість у серце і спокій Також вічне життя, подарую Я вам Лиш повірте у Слово пророче Не судити нам їх, бо усі ми були Не добріші, не кращі за них Та нас Бог зупинив, і дорогу вказав І молитись велів нам за всіх Вибрав нас і поставив отут Щоб ми їм сповіщали про Бога І щоб пильні були, слідкували за тим Щоб не впасти посеред дороги Серце плаче щемить і сумує за те Що не слухають Слова Живого Та нас Бог підбадьорює Духом Своїм Всі радійте і будьте готові Бо вже скоро ось – ось і до вас Я прийду Та чи знайду у вас тверду віру Якщо так, то з собою у небо візьму І вам Царство Своє все довірю. Рая |