МУРАХА
| Одного разу зустрілася мені мураха - Така собі звичайна і непоказна комаха. Велику ношу на собі вона несла, Та ноша втричі більшою її була. Здавалося, що ось мураха упаде І ношу до мурашника не донесе, Але поклажу все ж несла І вперто паличку ту на собі везла. Аж раптом, рів з водою Дорогу їй перегородив, І бідолашну далі не пустив. Тоді комаха роздивилася навкруг, І чую я: поклажа та об землю – стук. Мураха паличку з спини зняла, І, наче міст, через рівчак перетягла. Пробігла, так собі, через місток, І лапки витерла об торішній листок, Та й знову ношу потягла, І так ось, до мурашника таки дійшла. Нас Соломон всіх закликає: - Подивись! В мурахи мудрості навчись! Отак, і в нашому житті, Нам випадають різні тягарі І Бог дає нам одкровення, Що то не труднощі, А навпаки – благословення. Ти з радістю усе приймай, Подякувать за все Його не забувай! | |
|
| |
| Просмотров: 2104 | |
| Всего комментариев: 0 | |