На коліна впаду і Тобі моє серце відкрию,
І нехай скаже хтось, що в Тобі я спокій не знайду.
Та в темряві ночей Ти у серці запалиш надію,
І скажу, що Одним я Тобою на світі живу.

Я без Тебе життя і спасіння в печалі не маю,
І хай буде гпроза, і хай дощ – я в сльозаз не тону.
І хай серце навпіл – я з Тобою усе подолаю,
І не втрачу Тебе, мою радість і долю мою.

І хай сльзи течуть, все одно я всім серцем радію,
Знаю, Ти в мене є, отже маю усе на землі.
Ти в темряві ночей в моїм серці запалиш надію,
І любов, і спокій, і скарби мої тільки в Тобі.

Чую, море шумить – то моя простелилася доля,
А Ти – зірк амоя, я на поклик Твій сміло піду.
Я здолаю усе, все пройду, в чому є Твоя воля,
І по волі Твоїй в небесах своє щастя знайду.