Спокійно дні за днями мчать,
Здоров’я, хліб є і до хліба.
І хоч скрививсь помітно шлях,
А обминають різні біди.

«Правдиве Писання святе,
Але в наш час не ті стандарти!»-
Цим можна інших як себе
Старатися переконати.

То Бог мене благословля! –
А люди голови схиляють:
Йдуть богобійні віддаля,
Хитких ті справи спокушають.

Мовчить Господь? Ні! Він сказав
І в тім незмінний залишився:
«Ти думаєш – як Я мовчав.
То Я таким, як ти, зробився!

Я викрию діла твої
І стане явним все до йоти.
Діла твої покажуть на суді
Всім і тобі, нарешті, хто ти».

Питання лиш, де Бог звершить –
Тут чи вже в вічності ту справу?
Біда, коли Господь мовчить,
Й лукавство вловлює лукавих.

В останні дні між християн
Таких спокус ой як багато…
Не дай, Господь, прийти в той стан,
Коли перестаєш карати!