| О як же не хвалити мені Бога? Він показав, куди веде дорога,
 Дорога по якій я твердо йшла –
 Мене б у вічну муку привела!
 О як мені не дякувати Богу? Що з Ним втрачаю за життя тривогу.
 Лише Йому себе передаю,
 І вірю з Ним зустрінуся в Раю.
 О, Боже як не дякувать Тобі? Що милосердно втішиш у мольбі,
 Що допоможеш, в гіркоті життя,
 Що позбавляєш, від гріха сміття.
 Що кожну мить являєш Ти любов, Проливши на Хресті за мене Кров.
 Що обіймаєш радості крильми,
 Що не даєш злякатися пітьми…
 Осанна, слава і хвала навіки! Твоя любов не вміститься у ріки.
 Не можна слів, ні звуків відшукать,
 Щоб всю хвалу – Тобі Господь віддать.
 Нехай слова хвали звучать всякчас,
 Христу, що милосердно любить нас!
 |