РІДНИЙ КРАЙ
| Серце тужить за блакиттю  в рідний край воно летить  Але жаль, що так далеко  та безмежная блакить. Серце лине в білі хмари,  у просторії краї.  Аж туди у ті висоти  де не має солов"їв. Птах туди не долітає.  В край той путь лише один.  Найвужща стежка в світі  серед тисячі стежин. Край любові не земної,  край у небі голубому.  матить серце у висоти.  Матить вдаль туди, додому. З кожним днем стає все ближче,  в Батьківщину менший шлях,  але серце саме ходить  то десь в горах, то в полях. І дорога ще далека,  вона зовсім не близька.  Простелилася висока.  А там далі вже низька. І на ній усе чекає.  Сльози, сміх, добро і зло.  Та пройдеться вона швидко.  Ніби навіть й не було. Рідний край вже зовсім близько!  Ось стоїть вже за порогом.  День за днем і буде вічність  і я буду там із Богом. Там Ісус у ріднім краї!  Там, у небі голубому.  Прийде день і всі підемо  в рідний край, туди, додому... 
 Юра Задерій | |
|  | |
| Просмотров: 2317 | Комментарии: 1 | | 
| Всего комментариев: 1 | |
|  | |

 
					