СЦЕНА 1

( На сцені кімната в багатому домі, ялинка, вікно, стіл, стільці, іграшки на підлозі –
дерев'яні солдатики, паровоз, ляльки)

Брат(грає новими іграшками): Ти знаєш, бабусю, Різдво це моє найулюбленіше свято! Бабуся(читає Біблію, згідно киває головою і схвально киває головою)
Брат: Шкода, що гості так рано пішли!
Бабуся киває головою
Брат(до бабусі):Я навіть не знаю, який подарунок мені більше подобається: солдатики, або паровоз?
Бабуся знову гмикає у відповідь.
Брат (підбігає до бабусі:) Бабуся, а ти бачила які у солдатиків мундири? Я такі чудові мундири перший раз бачу! Хочеш подивитися?
Бабуся: Так я бачу, миленький, бачу.
Брат: Дивись, яку вежу побудував, бабусю!
Бабуся (не відриваючись від читання) Молодець.
Брат (знову підбігає до бабусі) Бабусю, ну подивися на паровоз! Чи не правда, він схожий на справжній?
Бабуся: Угу.
Брат: Уявляєш, у мене ще не разу в житті не було паровоза!
Бабуся (з посмішкою): Уявляю!
Сестра: Бабусю, Різдво, це означає народження?
Бабуся: Так, дитинко.
Сестра: Це коли Христос народився?
Бабуся Правильно.
Сестра: Бабусю, а Він коли народився, то маленький був?
Бабуся: Зовсім маленький. Дитятко Ісус.
Сестра: Дитятко Ісус. А Його пеленали, бабусю?
Бабуся: Пеленали.
Сестра: І в ліжечко поклали?
Бабуся: (сумно і серйозно) Ні, дитинко, у Нього не було ліжечка.
Сестра: Не було? Чому, бабцю, як же без ліжечка? У діток завжди ліжечко є!
Бабуся :А у Нього не було.
Сестра: А куди ж Його поклали?
Бабуся: В ясла.
Сестра: А що це таке?
Бабуся: Це годівниця для тварин, куди кладуть сіно. Адже він не в хаті народився, а в хліві, де корівки живуть, ослики, овечки.
Сестра: Де корівки? А там пічка є?
Бабуся: Ні, моя маленька, там немає пічки.
Сестра :Так Йому, напевно, холодно було!
Бабуся Не знаю, дитинко.
Сестра: А яка це в тебе книжка?
Бабуся: Біблія.
Сестра: А тут про Різдво написано?
Бабуся І про Різдво теж.
Сестра: А ти мені почитаєш? (Заглядає їй в очі)
Бабуся: Я б почитала, та ти мала, не зрозумієш.
Сестра: Зрозумію, бабуся, я все зрозумію. Я буду намагатися і тихо сидіти.
Брат (підбігає): І мені теж прочитай, я-то вже великий. Це ось Біблія у тебе? (Заглядає на обкладинку)
Бабуся: А ви знаєте, що діткам давно вже пора спати? Ось татко з матінкою на нас розсердяться, і мені через вас теж дістанеться.
Брат: Ти тільки прочитай, і ми відразу підемо спати. Ми будемо про-дуже слухняні.
Сестра: Слухняні!
Брат: Сьогодні ж Різдво, бабусю!
Бабуся Ну, слухайте. (Починає читати Лук. 2:1-7) Тими днями вийшов наказ зробити перепис по всій землі. І всі йшли записатися, кожен у місто своє. Пішов теж і Йосип у місто Віфлеєм, записатись із Марією, із ним зарученою. Коли ж вони були там, настав їй; І породила вона свого первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в готелі.
Сестра: Бабусю, так значить в Ісуса Христа день народження сьогодні?
Бабуся: День народження.
Брат: А які Йому іграшки подарували на день народження?
Бабуся: Напевно, ніяких.
Сестра: А чому нам з братиком подарували? Адже це не наш день народження, бабусю?
Бабуся: Щоб ви пораділи, що Він народився.
Сестра: Бабусю, а я дуже-дуже хочу подарувати щось Ісусу! Щоб Він теж порадів.
Бабуся :Не знаю, як це можна зробити. Я подумаю і тобі скажу.
Брат: А почитай нам далі.
Бабуся: Далі було ось що.
СЦЕНА 2
На сцені з'являються пастухи.
Бабуся: В тій країні були на полі пастухи, які містили нічну варту у стада свого.
1 Пастух: Що в місті твориться! Народу - не пройти.
2 Пастух: Так. І це все на перепис прийшли.
1 Пастух: Навіщо римлянам потрібно переписувати все населення?
2 Пастух: Як навіщо? Щоб податків побільше зібрати.
2 Пастух: Та коли ж все це скінчиться?!
3 Пастух: У Пророків написано, що має прийти Месія. Він позбавить нас.
2 Пастух: Пророки мовчать вже 400 років. А римляни роблять що хочуть.
3 Пастух: Все одно, прийде Месія. І дуже скоро прийде! Я знаю одного старця, його звуть Симеон. Так ось йому було передбачене Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього. А старець цей вже в дуже похилому віці. Недовго чекати!
З'являється Ангел.
Бабуся: Аж ось Ангол Господній, і слава Господня осяяла їх, і вони налякалися страхом великим. І сказав їм Ангел:
Ангел 1: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, яка буде всім людям: бо нині народився вам у місті Давидовім Спаситель, Який є Христос Господь; та ось вам знак: ви знайдете Дитину сповиту, що лежить у яслах.
Бабуся: І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали: Слава Богу на висоті, і на землі мир, в людях благовоління! Коли ангели відійшли від них на небо, пастухи сказали один одному:
Пастух 1: Підемо до Віфлеєму й подивимося, що там сталося, про що сповістив нас Господь.
Пастухи йдуть зі сцени, з’являються ясла, Марія, Йосип. Входять пастухи, дивляться на ясла і починають жестикулювати, як ніби розповідають. У цей час читається текст за.
Бабуся: І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах. А побачивши, розповіли про те, що було сповіщено їм про Немовля Сем. І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи. А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм. СЦЕНА 3
Брат: Бабусю, Ангели найперші дізналися про народження Христа?
Бабуся: Напевно.
Сестра: А я теж привітаю Ісуса, бабуся. Я подарую Йому свою найулюбленішу іграшку плюшевого Ведмедика!
Брат: І я привітаю! Я подарую свого найкращого нового солдатика ось цього, це, напевно, генерал! А то виходить, що Ісусу ніхто нічого не подарував!
Бабуся: Ну, чому ж, подарували.
Сестра: А хто? Прочитай нам.
Бабуся: Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, прийшли в Єрусалим волхви зі сходу.
СЦЕНА 4
(Волхви входять і звертаються обличчям до залу)
Мудрець 1: Ось він, сяючий Єрусалим! Нам потрібно в палац!
Мудрець 2: Так, ми повинні поспішати, скоро закриють міські ворота.
Мудрець 3: А вам не здається дивним, що ми не бачимо перед собою зірки, яка вела нас?
Мудрець 1: Але ми ж вже прийшли, нам тепер не потрібна зірка. Ось він місто, а он на горі палац.
Мудрець 3: Ні, це все виглядає дивно. Була зірка, а тепер немає зірки. Може бути, ми помилилися, і Цар народився в іншому місті?
Мудрець 2: Так ми зараз запитаємо кого-небудь. (Ніби звертається до когось)
Мудрець 1: Де народжений Цар Юдейський?
Мудрець 3: Бо ми бачили зорю Його на сході.
Мудрець 2: І прийшли поклонитися Йому.
(Починає грати музика, далі дія йде пантомімою: волхви очікують відповіді, але мабуть його не отримують, запитують когось ще, потім ще, потім, один з них може сісти на землю, схрестивши ноги; інші продовжують стояти, схрестивши руки на грудях , або чухаючи неодмінно підборіддя і тримаючи палиці; верблюд в цей час переступає на місці, тре ногою об ногу і крутить мордою, оглядаючись)
Бабуся: Почувши це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим. І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись? Вони ж сказали йому: У Віфлеємі Юдейськім. Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко, коли знайдете, сповістіть мене, щоб і мені піти поклонитися Йому.
Мудрець 1 (розводить руками): Виходить, ми повинні йти до Віфлеєму ...
Мудрець 2: Хіба у Віфлеємі є палац, щоб там міг народитися Цар?
Мудрець 3: Царі народжуються не тільки в палацах, наймудріший. Але я не бачу нашої зірки. Мудрець 1: Так, зірки вже запалюються, але нашою немає ...
Мудрець 2: Так он же вона! Дивіться!
Мудрець 3: Зірка над Віфлеємом! Вперед, мудреці!
Мудрець 1: Поспішаймо ж поклонитися Цареві!
( Волхви дивляться на Віфлеєму й на зірку, йдуть)
СЦЕНА 5
(Мудреці зупиняються біля печери, дістають дари і поклоняються, верблюд кладе голову на землю і лягає, весь цей час читається далі текст)
Бабуся: І ось зірка, яку бачили вони на сході, йшла перед ними, як нарешті, прийшла й стала зверху, де Дитятко було. А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи, і, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю, і, впавши ниць, поклонились Йому, і, відкривши скарби свої, принесли Йому дари: золото, ладан і смирну.
2 Ангел: Чому золото?
1 Ангел: Тому що Він Цар!
2 Ангел: Чому ладан?
1 Ангел: Тому що Він Священик!
2 Ангел: Чому смирна?
1 Ангел: Тому що Він помре і буде похований.
Грає музика.
СЦЕНА 6
Сестра: Бабусю, а волхви, вони здалеку прийшли?
Бабуся: Здалеку.
Сестра Щоб поклонитися?
Бабуся: Так, щоб поклонитися і принести дари.
Сестра: А як же ми віднесемо наші дари? Адже у нас же верблюда немає!
Бабуся: Це добре, що ви хочете подарувати щось Господу. Але для Нього головне, щоб ви подарували Йому свої сердечка. Щоб ви любили Його. Щоб слухалися Його.
Брат: А ми будемо слухатися, бабусю!
Сестра: Будемо слухати! А як же ми віднесемо Йому свої подарунки?
Брат: Якби у нас був справжній паровоз ...
Бабуся: Якби у нас був справжній паровоз, він би нам не допоміг.
Сестра: Чому ж, бабусю?
Бабуся: Христос адже не просто Цар, а Небесний Цар! І подарунки Йому незвичайним шляхом дарують.
Брат: А яким шляхом? Розкажи нам.
Бабуся: Ось я краще прочитаю: Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу: Бо Я голодував був Я, і ви дали Мені, прагнув і ви напоїли Мене; ... був нагим, і ви одягнули Мене; .... Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: Господи! коли ми бачили Тебе голодним, і нагодували? або спраглим, і напоїли? ... Або нагим і зодягли ...? І Цар скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: так як ви зробили це одному з цих братів Моїх менших, то зробили Мені.
Брат: Поясни нам.
Бабуся: Тобто, коли ми робимо щось заради Христа бідним людям, то це як якщо б ми зробили Самому Христу.
Сестра: Якщо ми подаруємо бідним заради Христа, то подаруємо Христу?
Бабуся: Розумниця, ти все правильно зрозуміла.
Брат: Значить, потрібно це подарувати бідним? А кому ж ми подаруємо?
Бабуся: Недалеко від нас живе жінка, у якої чоловік недавно помер, а дітки в неї такі ж, як ви. Ось можна їм і подарувати. Вони дуже потребують зараз. Ніхто їм не допомагає. Ось ми і допоможемо.
Сестра: А ти теж подаруєш не будь?
Бабуся: Ну звичайно. З радістю.
Брат: Ось вже, бабуся, не знаю, що ти можеш подарувати? У тебе ж не однієї іграшки навіть немає!
Бабуся: А я їм Біблію покладу, та святкової їжі зберу ... (Показує приготовлену кошик, з прив'язаним до неї бантом)
Сестра: Давайте всі укладати!
Брат: Давайте! А хто ж це потім віднесе?
Бабуся: Самі підемо. Тут і йти-то недалеко.
Сестра: Значить, ми теж привітаємо Христа Дитятко з Різдвом?
Бабуся Так, дитинко. І не тільки у нас подарунки будуть, не тільки ми порадіємо. А з нами порадіє і Христос!
(Складає іграшки в коробку, зав'язує стрічкою)Сестра і брат разом до залу (взявшись за руки, стрибають і кружляють радісно) З Різдвом Христовим!
СЦЕНА 7
Вони ховаються (під хор)і появляються близько Віфлеєму. Діти завмирають на місці, здивовано і захоплено озираються і з ними бабуся. За куліс виходить Ангел і несе плюшевого ведмедика і садить його близько ясел, а з іншого боку інший Ангел виносить солдатика і ставить його біля ясел, третій - кошик з бантом. Навколо стоять пастухи, мудреці з верблюдом, Ангели. Хор співає "Тиха ніч"

---

---