«Шо посієш, те й пожнеш.»
Ось так працюєш і живеш
Та забуваєш ці слова,
В яких є мудрість золота.
Бо ж сам Господь сказав для нас,
Щоб пам’ятали кожен час,
Що все не просто так проходить,
І кожен перед Богом ходить.
«Що посієм, будем те і пожинати!»
На ці слова не можна не зважати.
Тілесне все є тільки тимчасове,
Духовне – в Край веде нас Новий!
Посієш ти пусте зерно,
Що принесе тобі воно?
Розчарування, смуток, зло?
Захочеш урожай збирати,
А там... нема, що жати!
Відбереш найкраще ти насіння, –
Коли в молитві Богу принесеш хваління,
Подаруєш ближнім ти добро,
Усмішку, радість і любов.
То знай, що час не марно тратиш
І Богу ти букет пахучий дариш!
Треба добре пам’ятати –
В кінці, обов’язково будем жати!
Тож сіяти потрібно тільки те,
Що Богу радість принесе!
Нет комментариев
К сожелению еще никто не добавил комментарий к даному материалу
