СЛІДИ
| Я хочу Вам історію маленьку розказать, Можливо, підбадьоренням і Вам Зуміла б вона стать. Жила на світі жіночка одна, Терплячою і роботящою була. Минали дні за днями, Летіли роки за роками, Та інколи нелегко їй бувало, А горе, ніби чорна хмара, Сонце затуляло. Вона молилася, а небо все мовчало, І відповідь, як їй здавалось, не давало. Та ось, усе життя в думках її пройшло, Неначе кадри у кіно. Оце, вистрибує маленькою вона. А це, до школи вже пішла. Життя так швидко пролітає, Мов сон, або туман зникає. Та й бачить всі свої роки, Неначе на піску сліди. А Бог говорить: - Подивись! На пройдені шляхи ти озирнись! Сліди великі – то Мої, Маленькі, на піску відбилися – твої. В житті самотньою ти не була, Рука Моя тебе завжди вела. Ти бачиш, що в найважчі дні, Сліди залишились лише Мої, То ніс тебе Я на руках, Немов на крилах діток птах. Отож, як тяжко Вам в житті буває, То пам’ятайте, Бог самотніх Вас не залишає, Але усе, ба навіть зло, Для вірних діє на добро. | |
|
| |
| Просмотров: 2221 | |
| Всего комментариев: 0 | |