Але люди вірні звичці
Забувають ці діла
Усе роблять по привичці
І свідомість їх мала.

Вони даром проживають
І талант той залишають
Що Він в серце їх поклав
ВІн ,що щедрий Бог їх дав.

Але,смисл життя людського
В тім що ,Господа хвалить
І для діла цього святого
Життя варто присвятить.

Хоч і горе й смерть порою
Серце наше гнітить
Но зато нам Бог рікою
Проливає благодать.

Тим ,хто вірить Він дарує
Чудодійний дощ любові
Він їх поїть і годує
Помагає у житті.

Він для всіх людей поставив
Ціль життя,небесний край
Тож стремись,іди до нього
Друже,чуєш ,уставай.

Залиши свої ідеї
Що ти ними керував
Й по прямій вузькій алеї
Ти до Господа направ.

Не марнуй життя свого
Днів даремно ти не трать
І побачиш ,що від Бога
Тобі зійде БЛАГОДАТЬ.