ВУЗЬКА ДОРОГА
| Ти свідомо вибери оту дорогу Як заглянеш вдаль - побачиш непроста Та ти знай – отримаєш ти перемогу Лиш надіятись потрібно на Христа. Лиш Йому потрібно довіряти, Він Сам знає куди повести. І не варто вбік якийсь звертати, Бо назад стежинки можна й не знайти. Часом йдеш дорогою вузькою, Втома просто валить з ніг І ти просиш : «Господи, постою… Ти прости, що зупиняю біг.» А Він ніжно по плечі похлопа: «Сину, я з тобою поруч йду! Ти біжи, біжи, як антилопа, Не впадеш вже – Я тебе держу! А якщо побачу, що спіткнувся Мої руки сильні – підійму! Аби лиш назад не озирнувся І не став подібним солянім стовпу. А коли зійдеш ти до долини, У якій панує смерті тінь, Я візьму на руки і полинем… Тільки й там не забувай Моїх ти повелінь Нащо треба це тобі перенести? Знай, усе, що ти переживаєш, Те повинно на добро допомогти Ти цього не бачиш – потім зрозуміти маєш. Якщо з шляху мого не звернеш І не нарікать в біді зумієш, Скарб безцінний оттоді знайдеш І що з Богом жив – не пожалієш. Я прошу, мій сину, коли все прекрасно Ти й тоді про мене не забудь… Слав мене у час як сонце світить ясно Я тобі вкінці відкрию Свою суть…» | |
|
| |
| Просмотров: 1982 | |
| Всего комментариев: 0 | |