ЗЕМНЕ ЖИТТЯ
| Земне життя минає дуже скоро, І час пливе рікою в небуття... Ніхто не зна, чи буде «завтра» в нього, Коли і як закінчиться життя. Та клопоти земні так затягають, Що й помолитись часу не стає... Навщо ж все оте, що на землі надбаєш, Якщо Христос життям твоїм не є. Христос учив молитись й пильнувати, Його Любов і Слово всім нести, А спражні скарби в небі набувати, Бо тут лиш лиш подорожні я і ти. Спрямуймо зір свій в голубінь небесну, Де світанковий обрій виграва, - Покірні Богу сили піднебесні, І небеса, і суша, і вода. Лиш пригадай як море розступалось, І страшна буря затихала в раз, Зелене дерево за ніч одну всихало, - Бо був такий від Господа наказ. Усе Його творіння кожну днину Хвалить свого Спасителя-Творця, Мій друже, перевірь же нині – Своє життя віддав ти для Христа? Завершим скоро ми земну дорогу І станем перед Господа лицем. Які ж плоди покажемо ми Богу І що до ніг Йому ми покладем? Молися і пильнуй, мій брате любий, Лиш йдучи за Христом у рай ввійдеш. Дороги ж інші всі ведуть до згуби, На них Життя і Щастя не знайдеш. | |
|
| |
| Просмотров: 2925 | |
| Всего комментариев: 0 | |