На Полях Вифлеєму

Автор 1: Темна ніч опустилась на поля Вифлеєму. Все оповите тихим сном. Лише поодинокі каганці освітлювали людські оселі. Неспала тієї ночі одна пастуша родина старого Симона, сторожуючи свої отари. Тихенько дрімали вівці, потріскували дрова нічного багаття, а пастухи напів лежачи кругом вогню, тихо розмовляли поміж собою.

Син Йонатан: Якась особлива ніч сьогодні. Якось по-особливому сяють зорі, а оця урочиста тиша ніби щось хоче сказати...

Батько Симон: Так діти мої. Все своє життя я чекав Його приходу вдень і особливо вночі, але вже мої дні приходять до заходу, а серце болить, і моя молитва до Бога Авраама, Ісаака, та Ізралія – де ж Він Той обіцанний Месія?

Син Авель: Тату, а то правдв що Бог говорив через пророка що саме в нашому містечку Вифлеємі має щось статися?

Батько Симон: Так – діти мої. Я чув це пророцтво як його колись читав священник із книги пророкв Михея, і його ношу в серці своїм все своє життя: А ти Вифлиєме – Єфрате хоч малий ти у тисячах Юди, - із Тебе Мені вийде Той, що буде Владика в Ізралії, і віддавна постання Його, від днів віковічних. Тому Він їх видасть до часу, аж поки ота не породить, що має родити...

Автор 2: Старий батько дивився на спляче містечко Вифлеєм, із його очей закапали сльози.

Батько Симон: Де ж Він о Боже, де ж Він...

Син Йонатан: Дійсно, яке дивне пророцтво... І коли ж він прийде?

Син Йона: Чекайте,там сказано, що має породити та, що має родити – то це означає, що цей Владика як Його тут названо в Ізралії, тобто Месія Христос має народитися в нашому місті Вифлеємі!

Син Авель: А й справді, що так, дійсно, так! Але ж коли?

Автор 2: І усі поволі посхиляли голови в тихий і щирій молитві: - Господи, коли Він прийде? Коли Він має народитися?

Автор 1: Аж раптом – величне сяйво осяяло їх і підвівши голови свої застигли перестрашені страхом великим. Бо з’явився їм Ангел Господній і заговорив до них онімілих від страху.

Ангел: Не лякайтесь! Бо ось я благовіщу вам радість велику, що станеться усім людям, бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслях лежатиме.

Автор 1: Раптом на небесах з’явилося безліч Ангелів, що Бога хвалили й казали: слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля.

Автор 2: Та враз все зникло, і нічний морок огорнув їх. Немов застиглі, так і продовжували вони дивитися на небо, аж поки тихий голос батька не привів їх в себе.

Батько Симон: Він прийшов, діти мої... Він народився сьогодні – довгожданний Месія! Ходім швидше до Вифлеєму і побачимо Його.

Автор 2: Всі заметушилися, піднімаючись з землі, взяли в руки свої пастуші посохи і направились до міста, яке спокійно спало, огорнуте нічною темрявою.

Син Йона: Але де ми знайдемо Його? Навколо так темно... А ще у Вифлеєм стільки людей зібралося!

Син Авель: Я думаю, що Його треба шукати в заїжному дворі, адже Ангел сказав, що Він лежатиме в яслях.

Автор 2: Напружено вдивляючись в темряву ночі старий Симон з синами вступили до міста.

Син Йонатан: Дивіться! Oсь там з хліва видніється слабеньке світло, ходімо туди.

Автор 1: Серце кожного тривожно забилось, коли вони по одному ввійшли до хліва. Те, що вони побачили, заставило їх застигнути в німому здивуванні. Дійсно – в яслях лежало сповите немовлятко, над яким схилилась колихаючи молода матір. А молодий, чорнобородий чоловік, направляючись до них не голосно запитав:

Йосип: Що вам тут потрібно? Кого ви шукаєте? Тут місця немає.

Автор 2: Від звучання його голосу вони здригнулися і мовчки переглянулись по між собою. Тремтячим голосом заговорив старий батько Симон.

Батько Симон: Ви пробачте нам, ми є пастухи і цієї ночі стерегли як і раніше свої отари. Ми розмовляли між собою коли ж прийде обіцянний Месія, аж раптом з’явився нам Ангел і неземне сяйво осяяло нас. Ангел сказав що сьогодні в місті Давидовів народився Спаситель, що є Христос Господь. А ще сказав: ось вам ознака: - дитину сповиту ви знайдете, що в яслях лежатиме. Як тільки він це сказав, освітилося все небо і з’явилося безліч ангелів, що Бога славили і співали: Слава Богу нависоті і на землі мир, у людях добра воля. Тому ми і поспішили знайти Його. Дозвольте нам подивитися на Нього.

Автор 2: Молоді батьки переглянувшись по між собою мовчки кивнули їм в знак згоди.

Автор 1: Із завмираючими серцями пастухи наближись до ясел і благоговійно опустилися на коліна. Очі всіх були звернені на немовлятко, яке мирно спало сповите в яслях на сіні.

Батько Симон: Господи Боже Ізраїлів! Дякую Тобі, що удостоїв Мене та моїх синів побачити Месію Ізралія – Спасителя нашого, Христа Господнього! Благослови це Дитятко, бережи Його! Благослови Його батьків! Благослови і нас! Амінь!

Автор 2: Амінь тіхо відповіли його сини, з їхніх очей капали сльози.

Автор 1: Ще деяку хвилю постояли вони на колінах а потім подвівшись, тихесенько по одному вийшли і попрямували до своїх отар радіючи і прославляючи Бога за все почуте і побачене!

Автор: Анатолій Новак



Нет комментариев

К сожелению еще никто не добавил комментарий к даному материалу

avatar
Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое. Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ