Жила на світі жіночка одна
І дуже нещасливою була,
Бо їй здавалось, що вона
Несла найважчого хреста.

І думала, що Бог не знає
Як тяжко їй в житті буває.
Тоді наснився бідоласі дивний сон,
Неначе в дім до неї Сам Христос прийшов:

Та й до кімнати тихо увійшов,
За руку Він її бере
І до оселі, де стоять хрести, веде.
Оселя повністю заповнена хрестами:

Великими й малими,
Дешевими і дуже дорогими.
Озвався Бог до неї: - Ось хрести,
То долі є людські. Ти вибери собі,

Якого схочеш ти нести.
Та жіночка до золотого підійшла
Хотіла взять його,
Але й підняти не змогла.

І далі міряє вона хрести,
Можливо, хрест з трояндами
Змогла б вона нести.
Але в троянд є колючки,

І в тіло боляче впинаються голки.
Отак ходила довгий час вона,
Від одного до іншого хреста.
Цей довгий, то – важкий,

А той – короткий, дуже незручний.
Та ось, нарешті, маленького хреста
знайшла
Поміряла і на плече собі взяла

Легенький, неважкий,
Хоча звичайний і не дуже дорогий.
Вона гарненько роздивляється ,
Аж раптом на хресті її ім’я з’являється.

Отож, ніколи небо не гніви,
Бо Бог під силу нам дає хрести
Такі, щоби змогли ми до мети дійти,
В Небесне Царство ворітьми ввійти.

P.S. Господь, я знаю, що лише під силу
Даєш хрести Ти всім нести,
Але коли не зможу я іти,
Тоді пошлеш когось мені допомогти,
Як Симон з Кірінеї Тобі допомагав
хреста нести
Тож знаєш сили Ти й мої
І допоможеш до мети дійти.


0 998

Нет комментариев

К сожелению еще никто не добавил комментарий к даному материалу

avatar
Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое. Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ