Одного разу зустрілася мені мураха -
Така собі звичайна і непоказна комаха.
Велику ношу на собі вона несла,
Та ноша втричі більшою її була.

Здавалося, що ось мураха упаде
І ношу до мурашника не донесе,
Але поклажу все ж несла
І вперто паличку ту на собі везла.

Аж раптом, рів з водою
Дорогу їй перегородив,
І бідолашну далі не пустив.
Тоді комаха роздивилася навкруг,

І чую я: поклажа та об землю – стук.
Мураха паличку з спини зняла,
І, наче міст, через рівчак перетягла.
Пробігла, так собі, через місток,

І лапки витерла об торішній листок,
Та й знову ношу потягла,
І так ось, до мурашника таки дійшла.
Нас Соломон всіх закликає:

- Подивись! В мурахи мудрості навчись!
Отак, і в нашому житті,
Нам випадають різні тягарі
І Бог дає нам одкровення,

Що то не труднощі,
А навпаки – благословення.
Ти з радістю усе приймай,
Подякувать за все Його не забувай!

0 963

Нет комментариев

К сожелению еще никто не добавил комментарий к даному материалу

avatar
Маранафа: Библия, словарь, каталог сайтов, форум, чат и многое другое. Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ